Народилась 22 серпня 1989 року у Вендичанах Могилів - Подільского району на Вінниччині.
Ухатинці біля лісового кордону,в селі Слобода-Гулівська, написала свої перші вірші.
Живе у Ялтушкові. навчається у Вінницькому державному університеті імені Михайла Коцюбинського.
"Сповідь лісової мавки "-перша книга поетеси.
Про рідне село
Куди б мене дорога не вела,
Які б не виникали перепони,
А дух живого рідного села,
Немов магніт цілющої ікони.
У ньому наче застигає час.
Немає тут немилого, чужого...
До рідного села прийду не раз,
Аби лиш тільки, Боже, до живого!
****
Як забути те, що не забудеться?
Як збагнути те, що не збагнеш?
Може, дійсно та любов не збудеться,
Та любов, яка не має меж?
Але знову всоте відчуваються
Вже не раз відчуті почуття,
Та ніяк, ніяк не забуваються,
І ніяк не викину з життя.
І по колу все колись відлюблене,
Наче шкода рвати сторінки...
Я шукаю вже давно загублене,
В день, який принесли ластівки.
***
Яка щаслива ніч оця...
Яка щаслива ніч оця,
Що він у ній, він поряд з нею,
Що ловить сміх з його лиця,
З його спілкується душею.
І сон його в її руках,
Гріхи його вона ховає...
Немов ширококрилий птах
Його з любов'ю обіймає.
Що він дорогою промчить
І темряву її розріже,
Що він вдихає кожну мить
У груди подих її свіжий.
Ніч знає кожен його страх
І кожну родимку на тілі,
І на його пя'нких устах
Знайомі їй цілунки спілі.
Свої проблеми,радість, біль
Він з нею може розділити.
Вона на рану сипе сіль,
Та буде він її любити...
Вона дає йому свій смак,
Свій неповторний смак свободи,
А він для неї просто так
В душі складе прекрасні оди.
Я заздрю їй-він в неї є,
А в мене він лише у мріях,
В думках, у спогадах, надіях...
Він пульс і серце він моє.
Формула щастя
Хто сонце бачив-той уже щасливий,
Хто зорі рахував і буйність моря пив,
Хто річки голос чув дзвінкий і галасливий,
І хто в житі хоч раз по-справжньому любив.
Щасливий, хто колись був навчений прощати,
Хто має ідеали, хто прагне висоти...
Щаслива я, бо знаю, як боляче кохати,
Бо знаю, що десь там живеш на світі ти.
Немає коментарів:
Дописати коментар